в означеннях
Тлумачення, значення слова «укоханий»:

УКО́ХАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до укохати. Свято веселеє нас привітало, Свято, найбільш укохане в народі (Володимир Самійленко, I, 1958, 103); Ганна!.. Колись його [Гордія] укоханий у мріях ідеал!.. Що від його тепер зосталося? (Борис Грінченко, II, 1963, 107); Тихін ситий, п'яненький, веселенький, гарною дівчиною укоханий і при грошах (Костянтин Гордієнко, Дівчина.., 1954, 95);
//  у знач. прикм. Який викликає до себе любов, користується любов'ю; улюблений, любий. Єремія.. весь свій вільний час оддавав своєму укоханому військові (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 94); З глибоким хвилюванням розповідав він тепер, як це було значуще для нього пролити кров за Угорщину, укохану батьківщину Мате Залка, який колись пролив кров за Україну, укохану батьківщину Юрка... (Юрій Смолич, VI, 1959, 40); Укоханий князів зять Криштоф Радзівілл прислав з Литви на ці свята свою другу дружину Єлизавету (Іван Ле, Наливайко, 1957, 37).

2. у знач. прикм. Який свідчить про постійний добрий нагляд і піклування. Голова, [у Тетяни] не запнута, дві укоханих коси вінком клалися по ній (Іван Ле, Історія радості, 1947, 16); На вікнах і просто на підлозі багато розкішних укоханих вазонів (Василь Козаченко, Сальвія, 1959, 203).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 421.

Коментарі (0)