УКОЛЮВАТИСЯ 1 (ВКОЛЮВАТИСЯ), ююся, юєшся, недок., УКОЛОТИСЯ (ВКОЛОТИСЯ), олюся, олешся, док. Уколювати себе чим-небудь. Отже ж щодня я і голюся, Аж пасока юшить із бороди; То гребінцем чесавшись уколюся, То, глянь — витягую з води Гарячої свій палець, Вже перетоплений на смалець (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 145); * Образно. Макар Підігрітий пройшов усі терни, що були на житейських дорогах, і навіть не подряпався ні разу, не вколовся (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 105).
УКОЛЮВАТИСЯ 2 див. вколюватися 1.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 420.