УКОЛИСУВАТИ (ВКОЛИСУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОЛИСАТИ (ВКОЛИСАТИ), ишу, ишеш і рідко аю, аєш, док., перех.
1. Колишучи, присипляти,
примушувати заснути дитину. Й досі вколисує рабиня Альме
своїх маляток, лякаючи їх ім'ям Сагайдачного (Зінаїда Тулуб,
Людолови, II, 1957, 16);
// Легким одноманітним
погойдуванням, похитуванням, одноманітними звуками,
музикою наганяти сон, дрімоту. Одноманітний рух
трамвая вколисує його (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 93);
Годинник вколисував, і Зозуля, схилившись на стіл,
задрімав (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 85).
2. перен. Втішати, заспокоювати;
// Заглушати,
тамувати. Може, пишна блакить І широкеє море Зможуть
болі втишить, Вколисать моє горе? (Борис Грінченко, I, 1963, 147).