в означеннях
Тлумачення, значення слова «укоськувати»:

УКОСЬКУВАТИ (ВКОСЬКУВАТИ), ую, уєш, недок., УКОСЬКАТИ (ВКОСЬКАТИ), аю, аєш, док., перех., розм.

1. Приборкувати, заспокоювати (тварину, перев. коня). — Чого ти боїшся? — вкоськує його [коня] Макар (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 123); Ярина гасала на коні, доки його не вкоськала (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 346).

2. перен. Умовляючи, втихомирювати (людину) або знаходити шляхи для порозуміння, згоди і т. ін. — Та годі ж бо, годі! Навіщо гніватися? — укоськував він Романа (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 108); [Степан Демидович:] І чого се дочці так не сподобався писар! Ну, та це в неї вивітриться. Молода ще дуже; ми її вкоськаємо (Володимир Самійленко, II, 1958, 135); — То вона для годиться сердиться, я її укоськав, Мелашка духи любить. Я пообіцяв їй «Красную Москву» подарувати (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 173); — Я тут вже дечого досяг,.. такого дикого зухвальця, як Антін Шаблій, укоськав, — повів його за собою, домігся того, що ми тепер стали з ним чесними суперниками в праці (Дмитро Бедзик, Серце.., 1961, 154);
//  Страхаючи, діючи силою, примушувати стати покірним, слухняним. [Круста:] Які тепер нахабні плебеї стали. Розпустилась чернь. Пора б укоськати. Та що робити, коли патриції самі призводять до того (Леся Українка, II, 1951, 403); — Я знаю Студені Води ще здавна. Це найглухіший закуток у всій Східній Галичині. Війт Пірунчик укоськав його добре. А тепер самі бачите, — село прокидається (Дмитро Бедзик, Студені Води, 1959, 144);
//  тільки док. Убити. Мертве лице Стальського з примерзлим на ньому окриком болю лежало на долівці.. — Що тут сталося? — перший прошептав Шнадельський, обертаючися до Шварца. — Укоськали його, — мовив Шварц (Іван Франко, VII, 1951, 423).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 421.

Коментарі (0)