в означеннях
Тлумачення, значення слова «україна»:

УКРА́ЇНА, и, жін., заст. Територія уздовж меж держави, біля її краю. [Завада:] Чи судили її? Якби судили, то було би чутно, адже Самбір не така далека україна (Іван Франко, IX, 1952, 346); Воєвода Свенелд не раз говорив, що мир для Русі страшніший нині від брані, що на українах своїх і в полі Русь проливає крові більше, ніж на брані (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 52).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 422.

Коментарі (0)

УКРАЇ́НА, и, жін., заст. Країна, край. Ой по горах, по долинах, По козацьких українах Сив голубонько літає, Собі пароньки шукає (Українські народні пісні, 1, 1964, 328); Блукав наш предкопращур козак Савлук по горах, по долинах, по усяких українах, шукаючи — чого, я не знаю, та, може, і сам козак Савлук не знав (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); Він на всі козацькі україни за лицаря знаний, а вона зросла в степу, як трава (Петро Панч, Гомон. Україна, 1954, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 422.

Коментарі (0)