УКРО́ЇТИ (ВКРО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., перех., діал. Відрізати. Корній сів, укроїв хліба і почав їсти (Леся Українка, III, 1952, 563).
УКРО́ЇТИ (ВКРО́ЇТИ), о́ю, о́їш, док., перех., діал. Відрізати. Корній сів, укроїв хліба і почав їсти (Леся Українка, III, 1952, 563).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 425.