в означеннях
Тлумачення, значення слова «укритий»:

УКРИ́ТИЙ (ВКРИ́ТИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до укрити. Посеред двору на сіні, на килимі, укритий баранячим кожухом, хропів Тарас (Олександр Довженко, I, 1958, 222); Укрита людом там була Внизу гора зелена, А вище всіх Роберт стояв, У ніг його знамена (Леся Українка, I, 1951, 360); Деревця молоді, укриті білим пухом, Тихенько сплять над Волгою в снігу... (Любов Забашта, Вибр., 1958, 128); Поле буль вкрите густою пеленою диму (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 299); Широкий вигін перед сільрадою, вкритий буйним зеленим споришем, стелився привабливим.. килимом (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 380); На кінчику його носа, вкритого ластовинням, виступило дві крапельки поту (Олесь Донченко, I, 1956, 71); Гуцулка, горда тим, що вона мати, порядна жінка, ґаздиня, з мало укритим презирством поглядала на опришківську любаску (Гнат Хоткевич, II, 1966, 166);  * У порівняннях. Весна. Садочки зацвіли, Неначе полотном укриті (Тарас Шевченко, II, 1963, 171).

2. у знач. прикм., рідко. Прихований; таємний. В його плаксивім голосі і в тім щохвиля повторюванім «паночку» жандарм добачав укритий насміх (Іван Франко, II, 1950, 30); [Неріса:] Вже я ж не танцівниця. [Антей:] Хіба ж то мало — бути в нашій хаті укритим скарбом, але дорогим, таким, що й цезар ліпшого не має? (Леся Українка, III, 1952, 431).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 424.

Коментарі (0)