в означеннях
Тлумачення, значення слова «уквітчувати»:

УКВІТЧУВАТИ (ВКВІТЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УКВІТЧАТИ (ВКВІТЧАТИ), аю, аєш, док., перех.

1. Убирати, прикрашати квітками, зіллям, зеленню. А пани все по покоях ходять. Молода у кожний куток зазирає, що й як. Забачила зіллячко за образами: — Що це таке? — Се баба божничок уквітчала (Марко Вовчок, I, 1955, 121); І кожну картку уквітчала Фрося Із чорнобривців сплетеним вінком (Микола Бажан, Роки, 1957, 356); Стіни [у класі] прикрасили відібраними Орисею картинами, уквітчали їх ялинковим віттям (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 232);  * Образно. Встала й весна, чорну землю Сонну розбудила, Уквічала [уквітчала] її рястом, Барвінком укрила (Тарас Шевченко, I, 1963, 131);
//  Взагалі прикрашати чим-небудь. Коня залізного вквітчали ми у червонії стрічки... (Володимир Сосюра, II, 1958, 339); [Палагда:] І все село наше чекало [Радянську Армію]. Червоною китайкою хати люди уквітчали (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 84);  * Образно. Вона [жінка] уквітчала своє обличчя солоденькою усмішкою (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 206).

2. Бути прикрасою чому-небудь (про рослини). Повз гірлянди зелені, що уквітчували вхід, проходили купками й поодинці в довгих свитках, кожушках, куртках делегати [з'їзду] (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 377); Життя — живим побідний сурмить збір, Могили мертвих вквітчує барвінок (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 130); Кипарис уквітчала гірляндами Чайная рожа (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 59); Тече, мов голуба ріка, Що лілії вквітчали, Шевченка слово і Франка До Коласа й Купали (Максим Рильський, III, 1961, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 415.

Коментарі (0)