в означеннях
Тлумачення, значення слова «уламок»:

УЛА́МОК, мка, чол.

1. Відбитий, відламаний шматок чого-небудь або частина чогось розбитого, поламаного, зруйнованого. Хата, грубо збита з колод; великий коминок, на ньому бюст; статуетки і кілька уламків античної скульптури (Леся Українка, III, 1952, 7); Стояла [Пріська] у чорній похмурій кузні, серед кіптяви, диму і залізних уламків (Борис Грінченко, I, 1963, 288); По рівчаках загриміли гірські потоки, волочачи уламки скель (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 373); Крига ламалась тут на дрібніші шматки, і ті уламки, холодні, синюваті й блискучі, пропливали під мостом, не завдаючи вже йому ніякої шкоди (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 61); Кожна руїна, здіймаючи вгору обгорілі уламки стін, таврувала війну (Семен Журахович, Вечір.., 1958, 238);  * Образно. Шура не хотіла хапати уламків щастя. Вона прагнула повного щастя, великого, красивого (Олесь Гончар, III, 1959, 398).

2. перен. Залишок чого-небудь віджилого, зниклого або знищеного. Будувати комунізм ми мусимо з уламків капіталізму, і тільки той клас, що загартований у боротьбі проти капіталізму, може це зробити (Ленін, 38, 1973, 192); Леонід Заграва [в драмі М. Кропивницького «Олеся»] — уламок дворянства, нащадок колишніх владних визискувачів (Історія української літератури, I, 1954, 436).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 427.

Коментарі (0)