в означеннях
Тлумачення, значення слова «улесливий»:

УЛЕ́СЛИВИЙ (ВЛЕ́СЛИВИЙ), а, е.

1. Схильний лестити. Улесливий чоловік схожий на кішку: спереду ласкає, а ззаду кусає (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 152); Хто розбере цього чоловіка — надто вже він тихий та слизький, влесливий та вкрадливий (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 295).

2. Який містить у собі лестощі, обіцянки, умовляння. Орися виступила наперед і гордо підняла голову: — ..Не здаватись ні на які улесливі слова ворогів, а вмерти всім при зброї, боронячи до останнього наші святощі! (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 86); — Гарний [спокусник], молодий, майстер володіти улесливим словом, обплутав вас сіттю свого чару, як павук свою жертву, а ви, наївне, невинне дитя, довірились йому (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 434);
//  Нещиро шанобливий. Тепер Юра уважніше оглянув цього чоловіка і помітив, що обличчя в Бия-кана хитре, улесливе (Іван Багмут, Щасливий день.., 1959, 168); Його неприємно вразив цей занадто влесливий тон: навряд чи можна з такою людиною розмовляти щиро (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 365); — Та й балакучий він, — подумав Артем Петрович і відчув, як, неначе павутиною, гість обмотує його своєю улесливою ввічливістю (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 429.

Коментарі (0)