в означеннях
Тлумачення, значення слова «улюбленець»:

УЛЮ́БЛЕНЕЦЬ, нця, чол. Той, кого дуже люблять, цінують. [Юда:] Учитель мав улюбленців Мгіж нами, — Ми, зуби зціпивши, їм догоджали, Щоб приподобитись йому хоч тим (Леся Українка, III, 1952, 440); Щоб Тарас менше був на очах лихої мачухи, батько часто брав свого улюбленця «чумакувати» (Петро Колесник, Безсмертний Кобзар, 1961, 10); З перших днів перебування в загоні Гриць став улюбленцем усіх партизанів (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 118); Панський улюбленець, він [орел] щодня одержував з ласки пані Софії щедрий раціон — живу, взяту з отари вівцю (Олесь Гончар, II, 1959, 31); Міноносець став його улюбленцем. Михайлові навіть шкода було, що настане хвилина і доведеться розпрощатися з оцим гарним, напрочуд динамічним кораблем (Вадим Собко, Шлях.., 1948, 5).
Улюбленець долі (фортуни і т. ін.): а) щаслива в житті людина; б) людина, щедро обдарована природою.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 432.

Коментарі (0)