в означеннях
Тлумачення, значення слова «улюбленик»:

УЛЮ́БЛЕНИК, а, чол., рідко.

1. Те саме, що улюбленець. Дитячі літа мої пройшли дуже щасливо: первак — я був улюблеником у сім'ї (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 232); Ось уже два дні, як не був онучок у бабусі і вона так скучила за ним, що, здається, вічність не бачила свого улюбленика (Анатолій Шиян, Переможці, 1950, 250).

2. зневажл. Той, хто користується чиєюсь любов'ю, заступництвом на шкоду іншим. Оточив [пан Гердлічка] себе цілою гвардією пушкарів, в кожнім селі понаставив нових катюг, а в сусідні Стебни отаманом пушкарським настановив праву свою руку, головного свого помічника і улюбленика — Юру Павличчука Тихонюкового! (Гнат Хоткевич, II, 1966, 95).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 432.

Коментарі (0)