в означеннях
Тлумачення, значення слова «уломити»:

УЛОМИТИ (ВЛОМИТИ), омлю, бмиш; мн. уломлять; док., перех., розм.

1. Ламаючи, відокремити частину від цілого; відламати. Перекусить би чого. Вломив хліба — чого ж би до хліба? (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 29).

2. Поламати, зламати. Ой сиві воли, сиві ярмо уломили, Чиї ото, мамко, ноги, гей, сюди ходили? (Коломийки, 1969, 142); — Та чого ж ти мовчиш? — скрикнула [пані] ще голосніш. — Мені мало рук не вломили, а ти мовчиш! (Марко Вовчок, I, 1955, 136); Кому [з робітників] вломило падаюче дерево ногу або руку, того відвозили; а кого забили на смерть, того закопували тут же в кущах (Мирослав Ірчан, II, 1958, 255).
Як (наче, немов і т. ін.) ногу (ноги) вломив — дуже швидко побіг. А Максим — як ногу вломив: з хати та на вулицю, а там у шинок... (Панас Мирний, I, 1949, 214); Діденко нічого не додав більш, повернувсь і наче ногу вломив — зник у сутінках (Андрій Головко, II, 1957, 491).

3. рідко. Різко змінити (напрям руху). Рушила [Одарка] в напрямі до Шарапи. Але миттю вломила напрямок, швидко пішла геть (Іван Ле, Ю. Кудря, 1956, 172).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 432.

Коментарі (0)