УЛОВЛЮВАТИ (ВЛОВЛЮВАТИ), юю, юєш і рідко УЛОВЛЯТИ (ВЛОВЛЯТИ), яю, яєш, недок., УЛОВИТИ (ВЛОВИТИ), уловлю, уловиш; мн. уловлять; док., перех.
1. Сприймати, розпізнавати, помічати що-небудь
органами чуттів. Іноді крізь тупотіння копит ухо
вловлювало далекий гуркіт грому (Зінаїда Тулуб, Людолови, II,
1957, 409); Платон підставляв вітрові лице і вловлював
п'янкі запахи осіннього поля (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 7);
Вухо вже вловляло з далекого краю озера шум водоспаду..
(Леонід Смілянський, Сад, 1952, 39); З хатніх вікон ясно чути
Рудикові, плаче й приказує щось Христя. За вітром не чути
слів, не вловити їх... (Григорій Косинка, Новели, 1962, 152);
//
Сприймати, осягати розумом або помічати щось підсвідомо,
інтуїтивно. Якимсь тільки їй властивим чуттям,
чуттям солдатки уловлювала вона біль Надії (Яків Баш, На..
дорозі, 1967, 14); Після проповіді читали псалми. Даша
прислухалася, але не могла вловити змісту (Семен Журахович,
Вечір.., 1958, 217); Левко вловив у його тоні приховану
іронію і ще більше скипів (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 293).
2. перев. док. Схопити, затримати того, хто тікає, ховається. Дидона вигадала грище, Еней щоб веселіший був, І щоб вертівся з нею ближче, І лиха щоб свого забув: Собі очиці зав'язала І у панаса грати стала, Енея б тілько уловить (Іван Котляревський, I, 1952, 77); [Пастух:] Тут вирвався якийсь бурлака-волоцюга... Либонь давно ховався тут... і втік. На бога, браття, поможіть вловити (Леся Українка, II, 1951, 203); Вводять побитого польського шпигуна. [Козак:] Вловили, гетьмане. Украв він човна і тікав у плавні (Олександр Корнійчук, I, 1955, 231); Юля скинула косинку, зав'язала очі і, простягнувши руки, весь час сміючись, намагалася вловити його [Отто] (Тютм Вир, 1964, 458).
3. перев. док. Схопити що-небудь на льоту. Листя ж
ми руками ловим — та куди там уловить! Мов із
сміхом кольоровим все воно кружля й летить... (Павло Тичина,
Зростай.., 1960, 43).
♦ Уловити момент — зуміти використати слушний
момент для здійснення чого-небудь. Треба вловити
момент, коли рибина вперше відчує небезпеку і ніби
закам'яніє, спаралізована страхом (Петро Колесник, Терен.., 1959,
38).
4. перев. док. Схопити або піймати в пастку, яму
яку-небудь живу істоту як здобич або з якоюсь іншою
метою. Веде його [кота] лисичка до своєї хати, — так
уже йому годить: уловить де курочку, то сама не їсть,
а йому принесе (Українські народні казки, 1951, 34); Уловив [Вася]
і терпеливо, ласкаво навчив дикувате пташеня усяким
штуковинам (Олександр Ковінька, Кутя..., 1960, 28); — Я он того
мишастого вловлю, — тицьнув [козак] пучкою на
верболіз, де никав чи то турецький, чи козацький
неосідланий кінь (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 235).
♦ Уловити ґаву — те саме, що Піймати ґаву (див.
ґава). Нетерплячі ступнями міряли землю — дізнатись,
по скільки припаде на душу, та одразу й оком накинути,
де яка нива: чи солонці, чи вівсюгувата дуже, щоб, як
буде нарізка, та не вловити гаву (Андрій Головко, II, 1957, 254).
5. перев. док. Витягти, вибрати, дістати що-небудь з води (рибу і т. ін.). З подвір'я, галасуючи, дітвора виносить великий рибальський сак і прямує до річки. — Мамо, і я побіжу з ними, — прохає Ксеня. — Може, щось і вловимо на вечерю (Михайло Стельмах, I, 1962, 517); Повернувшись з школи, він сказав таткові, що піде на ставок, може раків уловить (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 140).
6. перев. док. Застати, затримати когось на місці
здійснення чого-небудь недозволеного. [Берта:]
Тепер місячно, то ми підемо в кущі, візьмемо Августа з
собою, та й принесемо в'язочку хмизу. [Стара мати:]
Еге, щоб ще лісничий вловив! (Леся Українка, IV, 1954, 213);
— Мене раз піп уловив на яблуні (Іван Микитенко, II, 1957, 191).
♦ Уловити на гарячому — те саме, що Впіймати
на гарячому (див. гарячий). — То у вас книжки? —
сідаючи, спромігся [Лодиженко] запитати, неначе
вловив [Юсупа Ахмат-Алі].. на гарячому (Іван Ле, Міжгір'я,
1953, 224).
7. спец. Відбирати з якого-небудь середовища певним
апаратом, приладом (хімічні продукти, пил тощо);
// Виявляти і приймати радіосигнали, виявляти і
збирати магнітні хвилі, нагромаджувати сонячну енергію
і т. ін.