УЛО́ВНИЙ (ВЛО́ВНИЙ), а, е. Те саме, що уловимий. Завжди сцени проводів і зустрічей на вокзалах збуджували в Марка почуття ледве вловного жалю (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 281); Ледь вловне двигтіння [палуби] передавалося йому в тіло, пронизувало гарячим струмом (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 55).