УМЕ́НШЕННЯ (ВМЕ́НШЕННЯ), я, сер., розм. Дія за значенням уменшити і стан за знач. уменшитися.
УМЕ́НШЕННЯ (ВМЕ́НШЕННЯ), я, сер., розм. Дія за значенням уменшити і стан за знач. уменшитися.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 436.