в означеннях
Тлумачення, значення слова «умілість»:

УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), лості, жін. Властивість за значенням умілий 1. — Сонце, великий, преясний володарю світа!.. Поможи нам у тім страшнім бою! Дай нам твердість, і вмілість, і згоду! (Іван Франко, VI, 1951, 118); Треба було неземної любові, неземної вмілості, щоб, не боячися спричинити біль, підійти до розкритої рани та хоч трохи її загоїти. А на землі, окрім часу, нема таких лікарів (Гнат Хоткевич, I, 1966, 126); Я почав йому [знайомому] вичитувати [перелічувати] все, що я вмію робити, згадав умілість педагогічну, музичну (Володимир Самійленко, II, 1958, 273); Іноді аж диву дається, як його Настечка справляється з усім. І де тільки в неї умілість береться?.. (Михайло Стельмах, II, 1962, 105); В бою козаки виявляли стільки вмілості й завзяття, що під прикриттям свого табору сотня їх могла відбитися від тисячі поляків і ще більшої кількості татар (Український історичний журнал, 1, 1960, 113).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 440.

Коментарі (0)