в означеннях
Тлумачення, значення слова «умочати»:

УМОЧАТИ 1 (ВМОЧАТИ), аю, аєш і УМОЧУВАТИ (ВМОЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УМОЧИТИ (ВМОЧИТИ), очу, очиш, док., перех. Робити мокрим, торкаючись рідини; змочувати. — Узяв умочив перо та й розчеркнувся: Яків Карпович Бородай (Панас Мирний, I, 1954, 202); Ти не лякайся-бо, що свої ніженьки Вмочиш в холодну росу: Я тебе, вірная, аж до хатиноньки Сам на руках однесу (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 7); У роті сохло, душа просила хоч закропитись, хоч раз ковтнути, хоч умочити уста, сухі од смаги (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 92); Я вертався лісом тим з розвідки, У криницю умочив рукав (Іван Нехода, Під.. зорею, 1950, 90).
І ложки не вмочити — не доторкнутися до страви; нічого не з'їсти. Василь їсть через силу, Ганна й ложки не вмочила, стара мати на обід і не глянула (Нечуй-Левицький, I, 1956, 90); Умочити руки — те саме, що Нагріти руки (див. нагрівати). Матвій Тура не сміявся, бо знав: Гузир лізе туди, де можна вмочити руки... (Степан Чорнобривець, Пісні.., 1958, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 446.

Коментарі (0)

УМОЧАТИ 2 див. вмочати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 447.

Коментарі (0)