в означеннях
Тлумачення, значення слова «умощувати»:

УМО́ЩУВАТИ (ВМО́ЩУВАТИ), ую, уєш і діал. УМОЩА́ТИ (ВМОЩА́ТИ), аю, аєш, недок., УМОСТИ́ТИ (ВМОСТИ́ТИ), ощу, остиш, док., перех., розм. Розташовувати кого-небудь або розміщати, укладати що-небудь десь, намагаючись улаштувати найзручніше, найвигідніше (перев. на невеликому, тісному просторі, у незвичному, незручному місці). Христина вносить подушку, тихо вмощує Кармелюкові в голови (Степан Васильченко, III, 1960, 458); В залі заплескали в долоні й виразно загуркали лавами, умощуючи їх для глядачів (Григорій Епік, Тв., 1958, 424); Він [кучер] вмощує малих в задку [воза], а сам поки що йде, тримаючи віжки (Микола Олійник, Леся, 1960, 9); Довго вмощав Іван під лавкою свого кошика, щоб часом не перекинувся (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 58); Степан умостив весла в уключини, відштовхнувся, і човен птицею полетів униз по річці (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 64); Ольга вмостила Лелюка під снопами, пожувала чорного хліба, зав'язала його в ганчірку і дала дитині (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 32).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 447.

Коментарі (0)