в означеннях
Тлумачення, значення слова «умова»:

УМО́ВА, и, жін.

1. Взаємна усна чи письмова домовленість про що-небудь; угода, договір. — Годі глузувать з чортами, Слова — не полова: Чи забув, яка між нами З тобою умова? (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 70); Підписавши умову з одрадянами, Башкиренко, як тілько заполучив [одержав] викуп, зразу й майнув за границю (Панас Мирний, IV, 1955, 240); — Ви забули про мої попередження й порушуєте умову, яку вчора підписали, пані! — обурено затупотів він ногами (Юрій Смолич, I, 1958, 76).
Держати умову див. держати; Робити (зробити) умову — домовлятися про що-небудь. [Кость:] Зробім таку умову: через сім років з'їхаться нам усім до свого села (Степан Васильченко, III, 1960, 174).

2. Вимога, пропозиція, які висуваються однією з сторін, що домовляються про що-небудь, а також при укладанні угоди, договору. Вона наймалася за наймалішу плату з такою умовою, щоб одвідувати нездужую [недужу] матір (Марко Вовчок, I, 1955, 315); Написав [Мержинський] мені на сих днях з Мінська,.. що туди має приїхати Кропивницький з трупою і що я добре б зробила, коли б послала йому, Мержинському, свою драму, а він би дав Кропивницькому для постанови і наглянув, щоб мої умови, які я поставлю, були достатньо виконані (Леся Українка, V, 1956, 204); Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури і мистецтва, щоб уникнути численних жертв серед мирного населення, — радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Олесь Гончар, III, 1959, 236); — Де я сало взяв — скажу. Але умова: щоб ні одна душа про це не знала (Михайло Стельмах, II, 1962, 99);
//  перев. мн. Взаємні зобов'язання сторін, що домовляються, запропоновані для укладення, дотримання угоди, договору. Військовий писар подав йому умови миру, і гетьман Остряниця, взявши гусяче перо, підніс його до пергаменту і на мить задумався (Олександр Довженко, I, 1958, 274);
//  перев. мн. Які-небудь пропозиції щодо оплати, пільг і т. ін., які висуває особа або організація, що надає кому-небудь роботу, приміщення тощо. Я перейшла в іншу, гіршу трупу, на менш вигідних умовах (Леся Українка, III, 1952, 702).

3. чого, рідше для чого, заст. до чого. Необхідна обставина, яка робить можливим здійснення, створення, утворення чого-небудь або сприяє чомусь. Ще з того часу, як він почав ясніше формулювати свої думки, свої бажання, потреба розумної, живої, корисної праці сталася для нього безпремінною умовою життя (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 222); Створення, поряд з могутньою промисловістю, процвітаючого, всебічно розвинутого і високопродуктивного сільського господарства — обов'язкова умова побудови комунізму (Програма КПРС, 1961, 66); Скажу ще раз, стремління вперед ніяк не означає забуття того, що дали минулі віки і колишні генії. Сприймання минулого — доконечна умова розквіту мистецтва й літератури в сучасному і дальшого зростання їх у майбутньому (Максим Рильський, IX, 1962, 179); Для утворення графіту і алмазу потрібні різні умови (Наука і життя, 9, 1956, 5).
 За цих умов (за цієї умови) — при наявності певних сприятливих обставин, чинників; після здійснення чогось. Всі, хто вступає в полк, повинні добре володіти зброєю і розуміти політику Комуністичної партії. Тільки за цих умов ми будемо страшні для ворога (Олександр Довженко, I, 1958, 139).

4. перев. мн., які або чого. Обставини, особливості реальної дійсності, при яких відбувається або здійснюється що-небудь. Невважаючи на тяжкі умови життя (особливо по смерті батька, коли велика родина лишилась на моїх руках) — я завжди був великим оптимістом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 281); Ходив би [Захар] за ними [паростками рослин], прищеплював би їм нові звички, призвичаював би до суворіших кліматичних умов, збагачував би ними флору північної країни! (Іван Ле, Право.., 1957, 71); Профспілки дбають про поліпшення умов праці, побуту і організації відпочинку трудящих (50 років Жовтневої революції, 1967, 38); В умовах комуністичного будівництва науковий світогляд впливає на всі сторони суспільного життя, на всі сфери життєвої активності людей (Комуніст України, 10, 1968, 57).
 Природні умови див. природний.

5. мн. Правила, які існують або встановлені в тій чи іншій галузі життя, діяльності, які забезпечують нормальну роботу чого-небудь. У цеху особливо відчувалися втрати металу через те, що багато профілів [прокату] в результаті неточної настройки станів виходили важчими, ніж передбачено державними стандартами і технічними умовами (Комуніст України, 10, 1960, 27);
//  Правила, вимоги, виконання яких забезпечує що-небудь. Товариство згоджується прийняти до себе таку премію і заснувати окремий фонд з тими умовами, які будуть вироблені статутом, і заснувати жюрі задля присуду премії (Панас Мирний, V, 1955, 425); При прийомі [в партію] потрібно додержувати не тільки встановлених формальних умов, але також потрібно обов'язково з'ясовувати по суті здатність нового члена партії на ділі допомагати партії і органам пролетарської диктатури (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 247).

6. Сукупність даних, положення, що лежать в основі чого-небудь. Тетяна Іванівна не відпустила Гриця на місце. Вона розгорнула задачник і почала читати умову нової задачі (Юрій Збанацький, Старший брат, 1952, 27); В усякій теоремі можна розрізнити дві частини: умову і висновок. Умова виражає те, що береться за дане (Геометрія, I, 1956, 17).

7. заст. Умовляння. Ні батькова грізьба, ні материна умова нічого не подіють з таким гульвісою, шибеником... (Панас Мирний, I, 1949, 214).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 441.

Коментарі (0)