в означеннях
Тлумачення, значення слова «уминати»:

УМИНАТИ 1 (ВМИНАТИ), аю, аєш, недок., УМ'ЯТИ (ВМ'ЯТИ) і діал. УМНЯТИ, умну, умнеш, док., перех.

1. Мнучи, робити м'яким. Ум'яти жменю прядива.

2. розм. Їсти швидко, із смаком, жадібно, багато. Скоро їжа була готова, і зголоднілий козак почав вечеряти, уминаючи все, що ставили на стіл (Спиридон Добровольський, Очаківський розмир, 1965, 186); Лисиця десь м'ясця дістала. Тихесенько прибігла під стіжок — Ум'яла більшенький шматок, А менший у сінце сховала... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 11); Він видудлив молоко, умняв булочку (Юрій Яновський, II, 1954, 113).
За обидві щоки уминати див. щока; Уминає (уминав, уминають, уминали і т. ін.), аж за вухами лящить (лящало) — їсть (їв, їдять, їли і т. ін.) з великим апетитом, жадібно. Він.. уминав яєшню, аж за вухами лящало (Панас Мирний, I, 1954, 297); Діти так уминали пісну страву, що аж за вухами лящало (Михайло Стельмах, I, 1962, 207); Уминати на всі заставки — їсти з великим апетитом, жадібно. Мале дівча, повертаючись, навіть усміхнулось, зиркнувши на його і побачивши, що він на всі заставки уминав принесену їжу (Олесь Досвітній, Гюлле, 1961, 26).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 438.

Коментарі (0)

УМИНАТИ 2 див. вминати 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 438.

Коментарі (0)