в означеннях
Тлумачення, значення слова «умирущий»:

УМИРУ́ЩИЙ (ВМИРУ́ЩИЙ), а, е.

1. Який не може жити вічно; смертний. На який же чорт ці зорі — довічні, невмирущі, цей місяць, ця земля — все це німе, мертве — і невмируще, а я — вмирущий, я — живий, тямущий? (Борис Грінченко, II, 1963, 54).

2. Який умирає. Вмирущий лебедю, співай! Хай лине Твій скорбний голос, твій солодкий спів! (Василь Мисик, Біля криниці, 1967, 269);
//  у знач. ім. умирущий, щого, чол.; умируща, щої, жін. Той (та), хто вмирає. Що краплина роси для вмирущого, Для того, хто конає без сил? (Павло Грабовський, I, 1959, 556);
//  рідко. Те саме, що мрець. Загнибіда казав, що не любий він [протопіп] усім парафіянам, з живого й вмирущого дере (Панас Мирний, III, 1954, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 439.

Коментарі (0)