в означеннях
Тлумачення, значення слова «умишляти»:

УМИШЛЯТИ, яю, яєш, недок., УМИСЛИТИ, лю, лиш, док., перех. і з інфін. Задумувати зробити щось (перев. таємне, варте осуду). Троянці злеє умишляють, Щоб преч [геть] із кріпості втікать (Іван Котляревський, I, 1952, 241); — Юда ти беззаконний! — кричить Петро. — Тебе обнімають і цілують за вечерею, а ти умишляєш ізраду! (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 104); [Журейко (кричить):] Ти сам на князя згубу З княгинею умислив! (Іван Кочерга, III, 1956, 81); — Добре діло умислив! Добре. Залізо нам, потрібне! Не все купляти у краях заморських (Натан Рибак, Передел. Рада, 1953, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 440.

Коментарі (0)