УНІСО́ННИЙ, а, е. Який звучить одночасно (про звуки однієї висоти або однакові звуки в різних октавах); побудований на такому звучанні. Унісонний спів.
УНІСО́ННИЙ, а, е. Який звучить одночасно (про звуки однієї висоти або однакові звуки в різних октавах); побудований на такому звучанні. Унісонний спів.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 451.