УПАДАННЯ 1 (ВПАДАННЯ), я, сер. Дія за значенням упадати 1 1, 4, 5. Розпещена упаданням за нею місцевих кавалерів, дівчина немало була здивована, що столичний гість не звертає на неї уваги (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 152).
УПАДАННЯ 2 див. впадання 1.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 453.