УПА́ДОНЬКО, а, чол., діал. Зменш.-пестл. до упад 2. [Мати:] Ой, мій упадоньку! Що ж ти робила? (Леся Українка, III, 1952, 235).
УПА́ДОНЬКО, а, чол., діал. Зменш.-пестл. до упад 2. [Мати:] Ой, мій упадоньку! Що ж ти робила? (Леся Українка, III, 1952, 235).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 454.