УПЕРЕ́ДЖЕНІСТЬ, ності, жін.
1. Властивість за значенням упереджений2. Упередженість оцінки чого-небудь.
2. Упереджене ставлення до кого-, чого-небудь. Партії чужі упередженість у підході до діячів мистецтва, огульне недовір'я до одних або покровительське ставлення до інших (Літературна Україна, 12.I 1965, 4); Потроху вона змінила.. своє ставлення до Вереговенка. Від колишньої упередженості не лишилося і сліду (Олекса Гуреїв, Життя.., 1954, 85); Її нервувала Сергійова похмурість, його надто велика до неї підозрілість і, як їй здавалось, упередженість (Григорій Епік, Тв., 1958, 320).