в означеннях
Тлумачення, значення слова «упередження»:

УПЕРЕ́ДЖЕННЯ, я, сер.

1. Хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов'язане з нею відповідне ставлення. Частенько зустрічається у початківців упередження, ніби для того, щоб друкуватися в газетах чи журналах або добитися видання окремої книжки, треба мати якусь «протекцію» (Максим Рильський, III, 1956, 415); Ленінська аграрна програма ламала упередження деяких соціал-демократів, які вважали селянство реакційним класом і твердили, що пролетарська партія не повинна підтримувати боротьбу селян за землю (Комуніст України, 7, 1963, 46).

2. Негативна, несправедлива думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, та пов'язане з нею відповідне ставлення. [Мордовець:] Ні, я бачу, ти до мене з упередженням підходиш, і смілий, благородний вчинок мій — тобі байдужий і чужий... (Павло Тичина, I, 1957, 297); Він боявся, що в серці баби Федори народиться підсвідоме упередження проти дівчини-приймачки (Олесь Донченко, III, 1956, 90).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 457.

Коментарі (0)