в означеннях
Тлумачення, значення слова «упереджений»:

УПЕРЕДЖЕНИЙ 1, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до упередити. Хто знає, може, невідомий ворог, упереджений його криком, чатує вже на нього з якоїсь укритої і певної [надійної] засідки? (Іван Франко, II, 1950, 29).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 457.

Коментарі (0)

УПЕРЕДЖЕНИЙ 2, а, е.

1. Який почуває упередження (у 2 знач.) стосовно до кого-, чого-небудь. — Ви.. упереджені проти нас, хоч мені не зрозуміло, з яких причин (Ольга Кобилянська, III, 1956, 209); — Він щось упереджений до тебе. Отже, ти мусиш бути дуже обачним (Петро Колесник, Терен.., 1959, 87).

2. Який склався щодо кого-, чого-небудь наперед, до ознайомлення з ним; необ'єктивний. В. І. Ленін рішуче засуджував субуєктивізм в оцінці подій і всілякі спроби змалювати сучасне чи минуле в прикрашеному чи приниженому вигляді відповідно до упередженої точки зору (Український історичний журнал, 2, 1960, 32); Нетерпимо, коли в своїх оцінках критики виходять з упереджених і по суті естетських уявлень. Така критика не дає користі розвитку літератури й мистецтва (Літературна газета, 19.VII 1960, 1).

3. Негативний, несправедливий, який складається щодо кого-, чого-небудь наперед. Лагунський уважно слухав жінку-інженера.. Від її скарги на упереджене ставлення до неї йому стало зовсім ніяково (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 41); Самий вигляд її, ота ніжна материнська усмішка, коли говорила про свого Василька, наче спростувала більшість.. упереджених уявлень про неї (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 512).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 457.

Коментарі (0)