в означеннях
Тлумачення, значення слова «упевняти»:

УПЕВНЯ́ТИ (ВПЕВНЯ́ТИ), яю, яєш і УПЕ́ВНЮВАТИ (ВПЕ́ВНЮВАТИ), юю, юєш, недок., УПЕ́ВНИТИ (ВПЕ́ВНИТИ), ню, ниш, док., перех., в чому, із спол. що або без додатка. Вселяти певність, переконувати кого-небудь у чомусь. — Впевняла Чубатка, що ті гайдамаки не забаряться, — кажу тітці (Марко Вовчок, VI, 1956, 337); Враження наші щоденні на прикладі нас упевняють.., Що сотворіння живі з нечуттєвих походять начатків [зачатків] (Микола Зеров, Вибр., 1966, 184); — Вона також впевнювала мене, що її тато дармо турбується (Іван Франко, VII, 1951, 58); Постать пригнобленої віком та журбою людини ще більш: упевнювала його в сумних прочуттях (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 141); [Руфін:] Чому я хтів упевнити себе, що й я повинен так служити Риму, як Люцій? (Леся Українка, II, 1951, 508); — Говорити більше не хочу, бо завсігди так буває, що тебе не впевниш (Борис Грінченко, II, 1963, 109).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 456.

Коментарі (0)