в означеннях
Тлумачення, значення слова «уподобати»:

УПОДОБАТИ (ВПОДОБАТИ), аю, аєш, док., перех. Виявити схильність до кого-, чого-небудь, зацікавлення кимсь, чимсь як таким, що відповідає смакам, бажанням, настроям і т. ін. Нашій ївзі полегшало на душі, що суддя уподобав її бублики і сьогодні усе діло зробить (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 279); Черевань більш од усіх уподобав Кирила Тура; усе реготав із його вигадок (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 98); [Меценат:] Ти її [ліру] дістанеш, в дар від мене, коли вподобаєш. Торкни їй струни (Леся Українка, III, 1952, 460); Він так уподобав фах розвідника і так досконало вивчив свою справу, що міг пробратися до самої стоянки ворога (Семен Скляренко, Орл. крила, 1948, 31);
//  Пройнятися симпатією до кого-небудь, почуттям, близьким до кохання. Не вподобав козак дівки, пішов до вдовиці (Павло Чубинський, V, 1874, 169); Ще й сімнадцяти років не минуло їй, як нагледів десь біля криниці дівчину парубок Степан, уподобав, сам сподобавсь, висватав та й повіз у село (Любов Яновська, I, 1959, 309); Уподобала [дівчина] Гайсина з першого погляду (Петро Панч, На калиновім мості, 1965, 152);
//  Вважаючи придатним для чого-небудь, обрати. Козак Савлук ходив, ходив — і набрів оцей низкоділ [низькоділ], де тепер село; та чи він уподобав, чи то вже ноги одходив, оселився тут (Марко Вовчок, VI, 1956, 219); На вокзалі Галочка уподобала місце, звідки кожен, хто виходив з поїзда, міг її помітити (Юрій Яновський, I, 1958, 626).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 464.

Коментарі (0)