в означеннях
Тлумачення, значення слова «упокоювати»:

УПОКО́ЮВАТИ (ВПОКО́ЮВАТИ), оюю, оюєш, недок., УПОКО́ЇТИ (ВПОКО́ЇТИ), ою, оїш, док., перех.

1. заст. Дати повний спокій, відпочинок кому-, чому-небудь. Сильний зове тебе [ніч] сили впокоїти, Хворий — щоб врази забуть (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 316);
//  Заспокоювати, розраджувати. Часом і при достатках лихо: як нема долі, немає талану, то й достатки не впокоять (Панас Мирний, III, 1954, 106).

2. церк. У релігійних уявленнях — давати кому-небудь вічний спочинок (про бога, смерть). — Що ж, панство, бог таке нещасному судив, — Сопліца впав у річ, — хай бог його впокоїть... (Адам Міцкевич, Пан Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 292).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 465.

Коментарі (0)