в означеннях
Тлумачення, значення слова «упокорення»:

УПОКО́РЕННЯ (ВПОКО́РЕННЯ), я, сер. Дія за значенням упокорити і стан за знач. упокоритися. Леся Українка розвінчала християнство як релігію упокорення (Радянське літературознавство, 18, 1955, 218); Суліман переконаний, що коли б він цієї хвилини наказав панні впасти перед ним на коліна.., вона вволила б його волю. Та навіщо Рафаїлові Суліману впокорення цієї негарної рудої панни? (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 160); Удалося йому [отаманові] нарешті сяк-так заспокоїти побратимів і змусити до проби порятунку всім разом.. А старий Марусяк дивився на це упокорення сина, і сльози крутилися йому в очах (Гнат Хоткевич, II, 1966, 240).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 464.

Коментарі (0)