в означеннях
Тлумачення, значення слова «упорядкований»:

УПОРЯДКО́ВАНИЙ (ВПОРЯДКО́ВАНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до упорядкувати. Словник українсько-російський..., зібраний редакцією «Киевской старини» і упорядкований Б. Грінченком, свого часу заслужив чималу славу (Максим Рильський, IX, 1962, 138).

2. у знач. прикм. Який має належний порядок, лад. Традиційна книжна літературна мова, як і раніше, не мала [на кінець XVII ст.] єдиних, упорядкованих правил (Курс історії української літературної мови, I, 1958, 109);
//  Який має все необхідне для нормального життя, праці і т. ін. Створення для людини впорядкованого житла — це створення для неї умов збільшення тривалості життя, поліпшення її здоров'я (Комуніст України, 10, 1967, 30); З кожним днем все красивішим і упорядкованішим стає місто-герой Київ (Вечірній Київ, 7.VIII 1971, 1);
//  Добре організований, налагоджений. [Лікар:] Спокійне, впорядковане життя — найкращий лік проти всяких справжніх і можливих хвороб (Леся Українка, II, 1951, 49);
//  спец. Який характеризується певною послідовністю, черговістю чогось, в якому виражається якась закономірність і т. ін. Упорядкований рух електричних зарядів.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 467.

Коментарі (0)