в означеннях
Тлумачення, значення слова «упруг»:

УПРУ́Г, а, чол., заст.

1. Міра площі, ділянка землі (дорівнює 1/8 або 1/4 десятини), яку можна зорати однією упряжкою волів. — Вся земля наша, одвіку, бо кожна грудка, кожен упруг политі потом, погноєні кров'ю трудящих (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 72);  * Образно. Може викую я з його [слова] До старого плуга Новий леміш і чересло. — І в тяжкі упруги... Може зорю переліг той (Тарас Шевченко, I, 1963, 224).

2. Міра часу, що дорівнює четвертій частині робочого дня.
 На (в, о, об) вечірньому упрузі — перед заходом (про сонце). Як же сонечко вже стало На вечірньому упрузі, Стихли сурми, гомін, крики, Тихо стало скрізь у лузі (Леся Українка, I, 1951, 366); Кінчився літній день, і сонце на упрузі Вечірньому було (Микола Вороний, Вибр., 1959, 105); На (в, о, об) третьому упрузі — після полудня. Вже так як об третьому упрузі назирив він коненя (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 470.

Коментарі (0)