в означеннях
Тлумачення, значення слова «урівноважувати»:

УРІВНОВА́ЖУВАТИ (ВРІВНОВА́ЖУВАТИ), ую, уєш, недок., УРІВНОВА́ЖИТИ (ВРІВНОВА́ЖИТИ), жу, жиш, док., перех.

1. Робити рівним чому-небудь за вагою, зводити до рівноваги. Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд.. Навколо рухаються електрони, від'ємний заряд яких ніби врівноважує позитивний заряд ядра (Наука і життя, 12, 1956, 4); — А що як спробувати врівноважити шпиндель? — несподівано сам себе питає вголос Петро (Олесь Донченко, VI, 1957, 348).

2. перен. Доводити до відповідності з чим-небудь, зрівнювати у якому-небудь відношенні. Стільки широких обов'язків не можна сполучити і врівноважити (Леся Українка, III, 1952, 684);
//  Заспокоювати, доводити до нормального стану. Яремченко зрозумів, що жартом не доймеш дівчини, що треба якось іншим способом урівноважити її, може, добрим ласкавим словом, а може, логікою фактів... (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 54); — Давайте цигарки запалимо. Це врівноважує нерви (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 39).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 478.

Коментарі (0)