в означеннях
Тлумачення, значення слова «урядовець»:

УРЯДО́ВЕЦЬ, вця, чол., дорев. Службова особа, чиновник. Родився я 5 вересня ст. ст. 1864 р. в м. Вінниці на Поділлі, в родині урядовця (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 280); Документи, які того ж дня зібрав Синельников, свідчили про те, що Кільчевський був лише сином поштового урядовця нижчого рангу (Іван Сенченко, Опов., 1959, 208); Судові урядовці оселились у домі Базилевських (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 193).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 484.

Коментарі (0)