УРЯ́ДЖЕННЯ (ВРЯ́ДЖЕННЯ), я, сер., діал.
1. Дія за значенням урядити, уряджати 1, 2 і урядитися, уряджатися 1. Коли він лишиться у Львові, то сподіваюсь, що Ви не відмовите помогти йому своєю порадою при урядженні (Леся Українка, V, 1956, 378).
2. Речі, меблі. У мене урядження старосвітське, бо ще від родичів (Ольга Кобилянська, III, 1956, 8); Покірно підписав [Софрон] зобов'язання, що він відповідає за цілість будинку і всього хатнього урядження (Натан Рибак, Час.., 1960, 85).