в означеннях
Тлумачення, значення слова «урятовувати»:

УРЯТО́ВУВАТИ (ВРЯТО́ВУВАТИ), овую, овуєш, недок., УРЯТУВА́ТИ (ВРЯТУВА́ТИ), ую, уєш, док., перех. Діючи відповідним чином, відвертати якусь загрозу, небезпеку, загибель від кого-, чого-небудь; визволяти когось з дуже важкого, скрутного становища. Погода минулого року була несприятлива для кукурудзоводів. Але люди.. своєю працею врятовували посіви (Хлібороб України, 3, 1969, 6); Марічку несла ріка, а люди дивились, як крутять нею габи, чули крики й благання і не могли врятувати (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 331); Нарешті стало відомо, що привалило [в шахті] Надю Волошко з усією бригадою. Тепер треба було зробити все, щоб урятувати людей (Дмитро Ткач, Плем'я.., 1961, 114);
//  перен. Допомагати уникнути чогось небажаного, неприємного, прикрого, якихось утруднень. Данте називає іній сестрою снігу, бо по-італійськи іній — жіночого роду. Російського та українського перекладачів можуть урятувати лише приблизні відповідники — «паморозь», «изморозь» (Максим Рильський, IX, 1962, 97).
 Урятовувати (урятувати) життя кому, чиє — відвертати від кого-небудь загрозу смерті. А ось бачте, той нікчемний терен Врятував життя живій людині (Іван Франко, XIII, 1954, 455); По дорозі він потрапив під огневий наліт німецької артилерії, був тяжко поранений, і медицина вже не мала шансів урятувати йому життя (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 120); Урятовувати (урятувати) становище див. становище 1.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 485.

Коментарі (0)