в означеннях
Тлумачення, значення слова «уроджений»:

УРО́ДЖЕНИЙ (ВРО́ДЖЕНИЙ), а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до уродити. Уроджений у 1856 р. в Нагуевичах, Дрогобицького повіту, ходив я протягом двох років до сільської школи в Ясениці Сільній (Іван Франко, Публіцистика, 1953, 112); На волі вроджену пташину бідну Взяла чиясь рука жорстока в плін (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 203);
//  тільки ж. р. Уживається при називанні дівочого прізвища заміжньої жінки. Турман, уроджена де-Пурверсе, кахикала сухим кашлем, як тільки стрічалась з людьми (Нечуй-Левицький, I, 1956, 422); Дядько Оксентій не був у дворі чужий. Був він братом Мелані Брилевої, уродженої Нечипорук, з села Бородянки (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 15).

2. Властивий кому-небудь від народження; природжений. З натури була Неля несміливою. Дехто пояснював це надмірною вродженою делікатністю (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 349); В обох [Олесі і Гуренка] прекрасні голоси і вроджене вміння співати (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 573);
//  Який володіє природним даром в якій-небудь галузі. Леонтій Жержеля міг відтворити навіть голоси бугаїв з артільної ферми.. Уроджений артист! (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 175).
Уроджений (вроджений) рефлекс — те саме, що Безумовний рефлекс (див. безумовний). Рефлекси можуть бути безумовними, або вродженими, і умовними, або набутими (Наука і життя, 9, 1960, 42).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 480.

Коментарі (0)