в означеннях
Тлумачення, значення слова «урубати»:

УРУБАТИ 1 (ВРУБАТИ), аю, аєш, док., перех.

1. Рубаючи, заготовити яку-небудь кількість чогось (перев. дров). [Юлія:] Та треба дров урубати. Хотіла розпалювати, та не найшла ані полінця дрібного (Іван Франко, IX, 1952, 154); Дем'ян і Костянтин.. вийшли того ранку до лісу врубати дров (Павло Загребельний, Диво, 1968, 254).

2. Рубаючи, відокремити частину від цілого.  * Образно. [Палажка:] Не раю я тобі, парубче, встрявати до неї.. [Хвенька:] Хвоста, кажу, врубають! (Панас Мирний, V, 1955, 214).

3. Розсікти що-небудь чимось гострим. [Дівчина:] Ганно Семенівно, там батько прийшли... На порозі сидять... Сокирою ногу врубали, дак приказували, щоб дали тієї плівки, що у вас є, що одразу кров припиняє (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 463).

4. Мати здатність або можливість розсікти когось, щось. Навряд чи й сокира врубає той лід (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 98); — А сам він.. такий, що його, мати божа! — ні куля не бере, ні шабля не еру ба, мов залізо або тую крицю (Данило Мордовець, I, 1958, 98); Михайлик шаблею врубати його вже не міг, але ще діставав гостряком до правої п'яти (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 483.

Коментарі (0)

УРУБАТИ 2 див. врубувати.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 483.

Коментарі (0)