У́РВИСЬКО, а, сер., розм. Стрімкий, прямовисний схил чого-небудь; провалля. [Принцеса:] Одвага в серці жевріла, мов пломінь, їй не страшні були ні гори-кручі, ні урвиська-яри... (Леся Українка, II, 1951, 217); Коли діти пили воду із джерела, що било в урвиську з-під корчів, вона [Інна] теж пила (Євген Гуцало, Скупана.., 1965, 81).