в означеннях
Тлумачення, значення слова «ущемляти»:

УЩЕМЛЯТИ (ВЩЕМЛЯТИ), яю, яєш, недок., УЩЕМИТИ (ВЩЕМИТИ), млю, миш; мн. ущемлять; док., перех.

1. Затискувати що-небудь між чимсь;
//  безос. А от один чудак якийсь. Так-таки прямісінько змірив [ковбок] у щілини між двома каменями.. І тоді лише схаменувся, як ущемило його порядно. Та так порядно, що нема як уже й ворухнутися (Гнат Хоткевич, II, 1966, 329).

2. тільки док., перен. Викликати душевний біль; образити кого-небудь. Боже! коли б хто, а то се батько говорить. Так мене вщемив, що й хата мені ненавидна стала (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 239).
Ущемити [за] серце кого — глибоко вразити, схвилювати кого-небудь. [Олеся:] Візьму книжку читати, який-небудь факт так.. ущемить за серце, що годі вже й читати: зрадливі думки налопом обгорнуть душу, і давлять її, і рвуть на шматки (Марко Кропивницький, II, 1958, 267); І жура якась ущемить серце кожного, хто чує ці невидимі звуки. Стане, тихо зітхне... (Гнат Хоткевич, II, 1965, 55).

3. перен. Завдавати кому-небудь шкоди, неприємностей, утискувати кого-небудь; обмежувати, урізувати щось. Польський уряд ущемляв матеріальні інтереси його родини (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 65).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 542.

Коментарі (0)