Словник української мови

УСІВАТИСЯ 1 (ВСІВАТИСЯ), ається, недок., УСІЯТИСЯ (ВСІЯТИСЯ), іється, док. Покриватися певною кількістю кого-, чого-небудь на якомусь просторі, якійсь поверхні. Так духмяно пахне в полі жито І всі шляхи всіваються зерном (Михайло Стельмах, V, 1963, 214); Хлопці йшли, як боги! Весь обрій всіявся тими сірими богами. Одні підіймались пологим схилом, інші вже зникали за горбом (Олесь Гончар, III, 1959, 218);
//  безос.  * Образно. Залізним шротом, а не зерном всівалося тут землю, зорану не ралом, а дрібним скаллям бомб (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 400);
//  З'являтися, виступати на чому-небудь, густо вкриваючи поверхню. Ну, зараз він [батько] йому всипле, аж не знатиме, яким місцем сідати — не подивиться, що в нього вже всіваються вуса! (Юрій Смолич, Світанок.., 1953, 16).

УСІВАТИСЯ 2 (ВСІВАТИСЯ), ається, недок. Пас. до усівали2.