в означеннях
Тлумачення, значення слова «усмішка»:

У́СМІ́ШКА, и, жін.

1. Особливий порух м'язами обличчя (губ, очей), який виражає схильність до сміху. В Христі забігала усмішка на вустах, вона одвернулася, щоб не зареготатися (Панас Мирний, I, 1954, 265); Шопена вальс... Ну хто не грав його І хто не слухав? На чиїх устах Не виникала усмішка примхлива (Максим Рильський, II, 1960, 21);  * У порівняннях. І злітає пісня, молода, крилата, як твоя усмішка, як зоря в гаю (Володимир Сосюра, II, 1958, 56);
//  перев. чого. Цей порух як вираження чого-небудь. Усмішка щастя розіллялась по обличчю в старої (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 88); По застиглих обличчях пробігала усмішка печальної радості (Мирослав Ірчан, II, 1958, 9);
//  Такий порух як вираз глузування, кепкування і т. ін.; посмішка. Я бачу, погляд твій палає від погорди, Усмішка на устах немов змія (Леся Українка, IV, 1954, 83); — Так за чим же діло стало? — сказав військовий, і в його голосі вчулася Галині легенька усмішка (Євген Кротевич, Сини.., 1948, 11); Вона посміхнулася, але в той же час погасила усмішку, поправила волосся (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 425).
Крива усмішка див. кривий; Обдаровувати (одаровувати) усмішкою див. обдаровувати, одаровувати; Обмінюватися (обмінятися) усмішками див. обмінюватися; Подарувати усмішку див. подарувати; Пускати (пустити) усмішку див. пускати.

2. Гумористичний художній твір (перев. невеликий за розміром). Цікавим оригінальним явищем на Закарпатті є сатира та гумор. Тут чимало казок, анекдотів, усмішок (Народна творчість та етнографія, 6, 1966, 62); Найбільше мене вабили і чарували і понині чарують народні веселі усмішки, перекази, лаконічні вислови і стислі коротенькі оповідання, із побуту народного взяті (Олександр Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 77); Семитомник — це перше, найбільш повне на сьогодні видання вибраних усмішок Остапа Вишні (Радянське літературознавство, 4, 1966, 84).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 491.

Коментарі (0)