в означеннях
Тлумачення, значення слова «уста»:

УСТА́ (ВУСТА́), уст, мн. Губи, рот. Жде його Марія, І ждучи плаче, молодії Ланіти, очі і уста Марніють зримо (Тарас Шевченко, II, 1963, 359); Франчуків підносить чарку до уст, половину випиває (Гнат Хоткевич, II, 1966, 421); Коли я ввійшла до канцелярії, шеф саме скінчив снідати і витирав серветкою уста (Ірина Вільде, Троянди.., 1961, 224);
//  Губи, рот як орган мови. В його серці щось пекло, щось бунтувалося і кричало, але уста мовчали (Іван Франко, IV, 1950, 43); Тоді уста мої тобі щось говорили, І ти щось одмовляла (Максим Рильський, I, 1960, 96); Уста, що, як відомо, є частиною артикуляційного апарату, мають бути в хорового диригента витреновані в дикційному відношенні, щоб він умів беззвучно говорити (Колесса, Основи техніки диригування, 1960, 191).
В устах чиїх залунати (зазвучати і т. ін.) — виходити від когось (про сказане, написане). Те.. слово.. воскресло знов і в устах батька нової української літератури Івана Котляревського голосно залунало по широких світах (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 247); Вкладати (вкласти) в уста див. вкладати 1; Вашими (твоїми) [б] устами та мед пити див. мед; З медом на устах див. мед; Закувати уста див. заковувати; Замикати (замкнути) уста див. замикати; Замурувати уста див. замуровувати; Залишати уста див. залишати; Затуляти (затулити) уста див. затуляти; Заціпило уста; Заціпити уста див. заціплювати; Звужувати (звузити) уста див. звужувати; Зімкнути уста навіки (навік) див. змикати; Золоті уста — хто-небудь добре, гарно говорить. — Полюбила наша Домаха чумаченька молодого перехожого. — Так і єсть!.. О, та й хороший же вдався! та який жартівливий, говіркий! золотії уста! (Марко Вовчок, I, 1955, 60); Зриватися (зірватися) з уст див. зриватися; Зринати (зринути) з уст див. зринати 2; 3 уст в уста (рідше від уст до уст) переходити (передаватися, полетіти і т. ін.) — переходити, передаватися від однієї людини до іншої, поширюватися (про новини, повідомлення, розпорядження і т. ін.). Зміст п'єси, окремих подій переходив із уст в уста (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 142); Бачимо, тягнуть сапери всяке знаряддя, занепокоїлись командири, полетіла команда від уст до уст: форсувати річку (Олесь Гончар, Новели, 1954, 39); З уст чиїх почути (дізнатися, довідатися і т. ін.) — від кого-небудь почути (дізнатися, довідатися і т. ін.). — Я хотіла почути лише з твоїх уст, що робиться з батьком (Ольга Кобилянська, II, 1956, 300); Я бачив твій [О. Пушкіна] портрет у друга-вірменина, Із уст якутових я чув твої слова, І в'є тобі вінок Радянська Україна, В братерській зольності жива (Максим Рильський, III, 1961, 38); Зціпити уста — щільно стулити уста, губи; Кривити уста див. кривити; Куток уст див. куток; На устах у кого, рідше кого — хто-небудь часто говорить про щось, повторює що-небудь. Суха [Килина Іванівна] як сухар, жовта як стигле жито, завжди розкуйдана, завжди з святцями в руках і лайкою на устах, не боялася Кирила Івановича (Панас Мирний, I, 1954, 148); Край мій, що в вогні найтяжчім, на устах народів світу (Павло Тичина, II, 1957, 170); Не сходити з уст див. сходити; Ні пари з уст див. пара 2; Пари з уст не пустити див. пускати; Покласти палець на уста; Прикласти до уст палець див. палець; Розмикати (розімкнути) уста — починати говорити. Почувала [Гаївка], що мусить щось сказати, відповісти на ці слова, та не могла розімкнути уста (Борис Грінченко, II, 1963, 400); Уста зімкнулися (зімкнуться) навіки див. змикатися; Устами чиїми говорити (промовляти і т. ін.) — говорити від чийого-небудь імені, чиїми-небудь словами. Упевнено — гостріше лез — в лице новій війні устами Франції Торез рішуче кинув: «Ні!» (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 345); Устами діда промовляла поважна мудрість (Олесь Донченко, VI, 1957, 7).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 494.

Коментарі (1)