в означеннях
Тлумачення, значення слова «установка»:

УСТАНО́ВКА, и, жін.

1. Дія за значенням установлювати, установити 1. Установкою називається процес закріплення деталі на верстаті чи в лещатах для обробки (Практикум з машинознавства, 1957, 236); Застосовується також установка двигуна в шарнірі: напрям польоту змінюється завдяки його повороту (Наука і життя, 8, 1958, 16).

2. Пристрій, механізм, за допомогою якого виконують певні операції або одержують щось. Над головами їм туркотіла вітрова установка, що добувала електроенергію для власної радіостанції (Петро Панч, В дорозі, 1959, 242); Великі площі газонів краще поливати дощувальними установками (Озеленення колгоспного села, 1955, 164); Завідувач лабораторій стояв на помості коло продувальної установки (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 174).

3. розм. Бойова гармата. Комісар сам стріляв з передньої установки (Юрій Яновський, I, 1954, 53).

4. В артилерії — регулювання, наведення прицілу і цілика в цифрах. Присвічуючи шкалу цигарками і ліхтариками, наводчики востаннє перевіряли установки (Олесь Гончар, III, 1959, 155).

5. фізл. Зумовлена попереднім досвідом готовність людини до виконання певної діяльності; спрямованість діяльності організму або якогось його органу. У піддослідного, якому демонстрували різні за величиною кружки, вироблялась фіксована установка на нерівність об'єктів (Радянська психологічна наука.., 1958, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 497.

Коментарі (0)