в означеннях
Тлумачення, значення слова «устав»:

УСТАВ 1, у, чол.

1. заст. Правила поведінки, розпорядок життя. В чужий монастир з своїм уставом не ходи (Номис, 1864, № 9605);
//  Зведення правил діяльності чого-небудь (цеху, школи і т. ін.). Нас [ложкарів] раптом оцей цеховий устав підрізав (Іван Франко, II, 1950, 136); Перший шкільний устав, видатний пам'ятник української педагогічної думки XVI ст., мав пункт про необхідність виховувати в дітей любов до батьківщини і рідної мови (Літературна Україна, 17.X 1967, 4).

2. рідко. Те саме, що статут 1. Прочитає [Тоня] на стенді напіврозмиті дощем слова: «Воїн! Виконуй Устав бездоганно, сміливо і чесно!» І ці слова, хоч адресовані і не їй, торкнуть і в її душі якусь раніш не торкану струну... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 317).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 495.

Коментарі (0)

УСТАВ 2, у, чол., лінгв. Один з типів письма в старовинних грецьких, латинських і слов'яно-руських рукописах, за яким кожна літера виписувалась окремо, відірвано від сусідніх, прямо і чітко. Найдавнішою з книг, що збереглися до наших часів, є «Остромирове євангеліє» ..Це рукопис великого формату (в аркуш), писаний крупним письмом, так званим уставом, і прикрашений кольоровими малюнками та узорними заставками (Історія української літератури, I, 1954, 27).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, . — Стор. 495.

Коментарі (0)