УСТИДАТИСЯ (ВСТИДАТИСЯ), аюся, аєшся, недок. і док., без додатка, чого і рідко чим, розм. Те саме, що соромитися. Чим мудрий встидається, тим дурний величається (Номис, 1864, № 6177); — Встидайся, фе! Такий великий виріс, А плакать хоче! (Іван Франко, X, 1954, 50); Максим не знав, де подітися, що з собою робити в такім клопоті. Він встидався, як дівчина (Василь Стефаник, I, 1949, 164); Дах в опереті.. був такого дешевого синього кольору, що його встидався б і завклубом (Юрій Яновський, I, 1958, 93).