УСТИГАТИ (ВСТИГАТИ), аю, аєш, недок., УСТИГНУТИ (ВСТИГНУТИ) і УСТИГТИ (ВСТИГТИ), гну, гнеш; мин. ч. устиг, ла, ло; док.
1. з інфін. і без додатка.
Бути спроможним зробити що-небудь за певний
проміжок часу. На ходу він устигає набирати повні
пригорщі ягід і гостинно простягає нам (Олександр Ільченко, Вибр.,
1948, 31); Ця машина за літо встигає накосити цілі гори
пахучого сіна (Олесь Донченко, I, 1956, 135); [Круста:] Я
зустрів Прісціллу на вулиці, кудись так поспішала, що я не
встиг і привітатись гідно (Леся Українка, II, 1951, 392);
В перерві я устиг переглянути деякі болгарські газети
(Павло Тичина, III, 1957, 427);
// Набувати якого-небудь стану
за певний проміжок часу. Там [у пана Адама] засідали
сусідні дідичі, гречкосії, що світили білими лобами при
смаглих обличчях, з яких не встигла зійти ще літня
смага (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 253); Усе подвір'я заросло
високою кропивою, яка ще не встигла посіріти від
куряви (Олесь Донченко, Шахта.., 1949, 3);
// Бути спроможним
робити що-небудь так само швидко, як хтось інший.
Маруся мусила йти. Від внутрішнього якогось страху
колотилося серце, і вона ледве встигала йти за
опришком (Гнат Хоткевич, II, 1966, 228); Резерви й тилові частини
не встигали підтягатися до діючих лав (Василь Еллан, II,
1958, 246);
// Прибувати куди-небудь вчасно. Йому
чогось здалося, що він вже опізнився. — Поганяй
швидше! — гукнув він до погонича. — Ще рано! Встигнемо
(Нечуй-Левицький, VI, 1966, 74); Бажав [Улас] тільки одного,
щоб.. він сьогодні встиг на вечірній поїзд (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 60); Князеві все нетерпеливилося, він підганяв
та підганяв коня, хотів устигнути скрізь (Павло Загребельний,
Диво, 1968, 231).
Не встигає (не встиг, не встигла і т. д.) зробити
що-небудь, як (аж)... — про швидку зміну однієї дії
іншою. Хлопчик не встигає відповісти, як чує голос
сестри: — Вустимку! Де ти? (Іван Багмут, Опов., 1959, 10);
Не встиг я ще відхилити їх [двері] до половини, аж
ось крізь оту прогалину зазирає до мене сам адвокат
(Лесь Мартович, Тв., 1954, 205); Сядеш [у перукаря], не
встигнеш оглянутись, як чуб уже злетів, і вже ти голомозий
(Олесь Гончар, Людина.., 1960, 62).
2. Успішно здійснювати що-небудь, досягати
успіху в чомусь. — Слухай та вчися, як слід робити. Ти
ще молодий. Багато ще можеш устигнути (Гордій Коцюба,
Нові береги, 1959, 348);
// тільки недок. Успішно
навчатися, не відставати. До екзаменів допускаються
всі учні, що встигають (Вечірній Київ, 24.IV 1961, 2).